М44 - "Одна Любов"

12.07.2010

«І поки це не бізнес, а лиш стан близький до коми, наше місто – невідоме…»

А ви знали що:

«Сміла — місто на Придніпровській височині, над річкою Тясмин, районний центр Черкаської області.

Офіційна дата народження Сміли - 1542 рік.

Кількість населення - 68 578 мешканців (за переписом 2007 року). »

… бо я, наприклад, навіть уявлення не мав!

Моя пропозиція: офіційна передача мером Сміли ключів від міста реп-команді «М 44»! З оркестром і салютами! Ура!
Але, на жаль, навряд чи жителі цього населеного пункту розуміють всю важливість і для їх життів «аматорської творчості пацанів з сусіднього двору». Це проблема нашого суспільства. Та не будемо про сумне! Адже в програвачі – «Одна Любов»!

Ить! А в ній також про сумне…:)

Ось непомітно ми і підійшли безпосередньо до процесу рецензування а.к.а. «от він і знайшов привід до*батись».
Меланхолійний, «осінній» стиль М 44 став візитною карткою гурту. Другий альбом в цьому плані дублює «Метри Дрота», але водночас навіює і щось кардинально інше!Саме на цьому я хотів би акцентувати увагу. Адже вся решта вам прекрасно відома!)

«Про сумне», під мінорні мелодії семплів, з нотками безвиході в голосах, все ж таки в окремих частинах текстів тепер лунає агресія боротьби з «першою реальністю», демонстрація незламності і задоволення від того, що маємо на даний момент:

«… Акапели поверх біту
Відколи колять груди гніву гострі сталактити.»

***

«Мусив на тих масивах від семи, як самоскид,
Всі віддавати сили, а не плакати навзрид.»

***

«Мовчання-золото міняю на залізо,
Бо звик руки мозолити і жити на цей мізер.»

***

«Ми люди-невидимки, різні за віком і фахом.
Бухаєм, ділим дим, працюючи під одним дахом.»

Чіпсет… Не знайдеться байдужих до його віршів. Сторонній слухач обов’язково зверне увагу на образність підібраних слів, на багатство мови; «товариш по цеху» - на плавність рим, їх карколомність, кількість в кожному рядку (панчлайність, хе-хе!). Це дар. Дар, мать його! (До моменту знайомства з творчістю Чіпсета я знав тільки одного такого МС…)

По гарячих слідах од Чіпсету відразу хочеться поспівчувати Ніксону. Не дотягує. «На Краю Всесвіту», «Стан Ейфорії»… І куплети хороші, і з ритмікою все добре, однак на фоні свого колеги він перегорає.

Мало хто дотягне до лірики рівня Чіпсета. І в цьому я вбачаю головну проблему – відсутність індивідуальності. Тільки вона допоможе вирівняти гурт. (Наглядний приклад – співпраця Чіпсета і Птаха, яку на «Одній Любові» спостерігати не вдалось).

Зустрічав думки в Інтернеті начебто другий альбом слабший від попереднього. Відразу згадались коментарі про трек Андрюхи Дев’ятого «Прожиточный минимум», де можна було почути і Чіпсета... Слухач кардинально відмовляється сприймати музикантів в інших амплуа. Саме цей консерватизм і котиться ехом від подібних слів. Багато в чому це залежало від бітів на альбомі. Вони тут інші. Вони часто змушують міняти інтонації, емоційну гаму, манеру читки МС… Проте не можна назвати це негативною рисою «Однієї Любові»! Пісні навпаки набувають ширшого забарвлення! З іншого боку, такі експерименти потребують ретельної співпраці бітмейкера і авторів куплетів. В окремих треках цього не відчувається («Кар'єрний Рiст», «Безсоння»).

Отже…

Для лінивих і осіб без висновкового апарату: М 44 – «Одна Любов» (2010) – міцний, надійний альбом з декількома технічними подряпинами і незначним заводським браком (+ гарантійний талон).

Автор:

Мумія Зі Склепу

Login or register to post comments
1986 просмотрів